Уникнення подвійного оподаткування

Відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України» установлений порядок укладання, виконання і денонсації міжнародних договорів України. Зокрема, підписані угоди (конвенції) про запобігання подвійного оподатковування підлягають ратифікації Верховної Радою України, оскільки містять положення, відмінні від положень чинного податкового законодавства України (пп. «є» п,2 ст.7 Закону).

Податки, на які поширюються двосторонні Конвенції про запобігання подвійного оподатковування і податкових ухилень, визначені в кожній із цих Конвенцій.

Відповідно до Закону України «Про систему оподатковування" сума прибутку або доходу, отримана юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном, включається в загальну суму прибутку (доходу), що підлягає оподатковуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Суми податку на прибуток (доход), отриманий за межами території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з прибутків (доходів) в Україні. При цьому розмір що зараховуються сум не може перевищувати суми податку з прибутків (доходів), що підлягають сплаті в Україні, щодо прибутку (доходу), отриманого за кордоном.

Суми податків із прибутку, отриманого з іноземних джерел, сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку з прибутку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована по правилах, установленим Законом України «Про оподатковування прибутку підприємств».

Крім того, цей Закон встановлює, що розмір зарахованих сумподатку з прибутку з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податків протягом такого періоду.

Не підлягають також відповідно до цього Закону зарахуванню в зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:

1) податок із капіталу (майно) і приріст капіталу;

2) поштові податки;

3) податки на реалізацію (продаж);

4) інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або цінових податків відповідно до законодавства іноземних держав;

5) суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, відсотків, страхування, роялті).

Законом України «Про систему оподатковування» передбачається, що прибутки, отримані за межами України фізичними особами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного прибутку, підлягаючого оподатковуванню в Україні.

Суми податку з прибутків фізичних осіб, сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються під час сплати ними податку з прибутків фізичних осіб в Україні. При цьому розмір що зараховуються сум податку з прибутків, сплачених за межами України, не може перевищувати суми податку з прибутків фізичних осіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні.

Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначених вище, здійснюється за умови письмового підтвердження податкового органа відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку і наявності міжнародних договорів про запобігання подвійного оподатковування дохідний і майна і ухиляння від сплати податку.

Заява про звільнення складається і подається до державної податкової служби безпосередньо нерезидентом, що одержує і є власником зазначених у заяві прибутків, або уповноваженим нерезидентом особою. Якщо заява про звільнення подається уповноваженою особою, то така особа повинна також підтвердити відповідні повноваження.

Але відповідно до  Закону України «Про нотаріат» документи, що складені за кордоном за участю іноземної влади або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.

Легалізація документів - надання юридичної чинності документам, які видані на території іноземної держави. Ці документи повинні бути нотаріально засвідчені по місцю їх видача, переведені на українську або російську мову і легалізовані в консульській  установі України.

У відповідності зі ст.54 Консульського статуту України. затвердженого Указом Президента від 02.04.94 р. № 127/ 94, Консул легалізує документи й акти, складені при участі влади консульського округи або вихідні від цієї влади.

Органи України приймають такі документи й акти на розгляд тільки при наявності консульської легалізації, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування.

Консульська легалізація полягає у встановленні і посвідченні

достеменності підписів на цих документах і актах у відповідності їх законам держави перебування.

Порядок консульської легалізації встановлюється Міністерством закордонних справ України.

Це правило не поширюється на документи, що складені при участі влади (або виходять від них), держав - учасників міжнародних договорів про правову допомогу і правових відносинах в цивільних справах, у яких бере участь Україна.

Але про необхідність легалізації документів не варто забувати і нерезидентам, що одержують прибутки з джерелом їх походження з України і підпадають під дію договорів про запобігання подвійного оподатковування.

Так, відповідно до п.4.3 порядку складання розрахунку податку з прибутку нерезидента, що здійснює діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. № 274, для застосування норм міжнародного договору нерезидент повинен представляти письмове підтвердження про резиденцію, належним чином легалізоване, разом з офіційним перекладом на українську мову в державний податковий орган по місцезнаходженню представництва.

Не потребують легалізації документи про підтвердження резиденції, що видані податковими органами США і ФРН, про що є письмова домовленість між ДПА України і відповідними органами цих країн.