В останнє десятиріччя двадцятого сторіччя розвиток економічних і політичних
процесів в різноманітних регіонах сучасного світу відбувався під впливом
численних факторів і подій, і все ж аналіз змін в економічній і політичній
сферах світу до нинішнього часу, дозволяє виділити дві превілюючі тенденції:
сепаратизм і інтернаціоналізація. Прикладами можуть служити, в першому випадку,
сепаратистські рухи в Квебеці, Шотландії, Уельсі і Іспанії, а в другому
тенденції до інтернаціоналізації і транснаціоналізації економічних процесів, об`єднуючий процес в Європі. Ці дві на перший погляд суперечливі
тенденції значним чином впливають на формування зовнішньої і внутрішньої
політики країн світу, розраховують нові аспекти історичних конфліктів ,що
склалися, але водночас з цим в багато чому
допомагають знайти нові рішення і новий погляд на існуючі проблеми, як
це відбувається в Шотландии або в Канаді, де під час загострення квебекського
сепаратизма поряд з розглядом варіанту виділення провінції в суверенне державне
утворення як націоналісти, так і прибічники федерального уряду не могли скинути
з рахунку роль, яку відіграє об'єднана Канада в інтернаціональних процесах на
континенті і проблеми, такі як
ускладнення і ослаблення економічних зв'язків з іншими провінціями, з якими
Квебеку неминуче прийшлося б зіткнутися при виділенні його в самостійне
державне утворення. В зв'язку з
викладеним вище важливим є розгляд прояву тенденції до
інтернаціоналізації на регіональному рівні для одержання більш чіткого уявлення про її рухомі сили, мотиви
країн, втягнутих в ці процеси, і виявлення можливих перспектив розвитку даних
процесів.
Розгляд тенденцій до глобалізації і інтернаціоналізації в
Північноамериканському регіоні на прикладі Північноамериканського угоди про
вільну торгівлю (НАФТА), аналіз механізму його чинності і розгляд результатів,
досягнутих економіками країн учасниць в результаті чинності даної угоди в
період з 1994 року по сьогоднішній день. Значне місце в роботі приділяється
змінам в економіках країн -учасниць НАФТА, бо це є невід`ємною частиною аналізу
результатів НАФТА, як угоди що має в першу чергу економічний характер.
Незважаючи на те що процес розвитку
Угоди складно розглядати в розрізі лише
однієї з країн-учасниць, акцент в даній роботі зроблений на аналіз процесів що
відбувалися в Канаді, бо ця країна, поступаючись в економічному потенціалі США,
значно випереджує в цьому відношенні Мексику. Це дасть можливість оцінити результати, що принесла діяльність
НАФТА в даному регіоні, не роблячи
значних знижок на показники економічного розвитку країни. Робота в основному заснована на матеріалах, що надаються глобальною мережею Інтернет
в сайтах 'нафта', 'Організації
американських держав', 'Канада', серед яких можна виділити «Збірку звітів виданих офісом
Торговельного представництва США і пов'язаних з
ним організацій» за 1997 рік, огляд Північноамериканської угоди про вільну
торгівлю, виданий Організацією Американських Держав і її постатейне викладення
,що містить деталі Угоди, огляд діяльності НАФТА, виданий канадським
Департаментом Іноземних справ і міжнародної торгівлі, а також ряд публікацій в
таких американських і канадських періодичних виданнях, як 'Washington Times',
'Washington Post' і 'Montreal Gazette'.
НАФТА в дії.
Північноамериканська угода про вільну
торгівлю (НАФТА) між Канадою, США і
Мексикою набрала чинності 1 січня 1994
року. Створена для заохочення збільшення торгівлі і інвестицій між партнерами
по НАФТА, Угода містить грандіозний план знищення тарифів і скорочення
нетарифних бар'єрів наряду з вагомими положеннями по веденню бізнесу в зоні
вільної торгівлі. Це включає в себе правила, інвестицій, послуг,
інтелектуальної власності, конкуренції і пересування ,що стосуються ділових людей через кордони. НАФТА збільшила
доступ Канади на американський і мексиканський ринок, а також підвищила
привабливість канадської економіки для іноземних інвесторів. З моменту вступу
НАФТА в чинність, канадський експорт на ці ринки зріс, а прямі закордонні
інвестиції в Канаду з всіх джерел значно зросли. Однак що є більш важливим, НАФТА і її
попередниця, Канадсько- американська Угода про вільну торгівлю (FTA)
стимулювали значний прогрес в продуктивності і спеціалізації в канадській
економіці і сприяли підвищенню масштабу економіки, якості продуктів,
конкурентноздатності ціни. Результатом стало
підвищення загальної конкурентноздатності канадського експорту як
товарів, так і послуг. Широка сфера торгівлі є основною рухомою силою
економічного зростання і створення нових робітничих місць в відкритій
економіці, прикладом якої є Канада.
Відношення експорту товару і послуг до
валового національного продуту (ВНП) в
1996 склало 38.4 відсотка і зробило Канаду самою глобально інтегрованою з всіх
країн великої сімки. В результаті чотирьох років втілення в життя, НАФТА
розвинула існуючі тенденції до конвергенції ринку в Північній Америці. Це демонструють показники 1997 року, що
відображають 388.3 мільярду доларів США в загальній двосторонній торгівлі
Канади з партнерами по НАФТА, більш
200 мільярдів доларів США вихідних і вхідних іноземних прямих інвестицій і
більш 50 мільярдів доларів США в торгівлі і послугах між Канадою і США.
Ці цифри показують, що важливі ринки для широкого спектра товарів, послуг, фінансових ресурсів і технологій вже
існують і процвітають в значній мірі інтегрованому комерційному середовищі.
НАФТА володіє чіткою
організаційною структурою. Центральним інститутом НАФТА є Комісія по вільній торгівлі, в яку входять представники на рівні міністрів торгівлі
від трьох країн-учасниць. Комісія спостерігає за здійсненням і подальшою
розробкою Угоди і допомагає вирішувати суперечки, що виникають при
інтерпретації Угоди. Вона також спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і
робітничих груп НАФТА. Останні збори Комісії пройшли в Вашингтоні, США в 1997
році і в Мехіко на початку 1998 року.
Міністри погодились про те, що Комісія в її роботі буде виявляти сприяння
секретаріату , що координує НАФТА, створення якого планувалося на кінець 1997
року в Мехіко Сіті. Секретаріат покликаний служити офіційним архівом роботи
НАФТА і виконувати роль робітничого секретаріату при Комісії. НАФТА передбачає
подальшу роботу по наданню допомоги в досягненні створення зони вільної
торгівлі. В відповідності з Угодою, з метою сприяння торгівлі і інвестиціям.Для
забезпечення ефективного введення в життя норм НАФТА було створено більш 30
робочих груп і комітетів. Основні області, в яких ведеться робота по створенню
норм, включають в себе походження товару, митниці, торгівлю
сільськогосподарськими товаром і субсидії в цю область економіки,
стандартизацію товару, держпоставки і пересування ділових людей через кордони. Ці робочі
групи і комітети щорічно надають
звіт Комісії НАФТА. Робочі групи і комітети НАФТА також допомагають зробити процес введеня
НАФТА в життя більш гладким, забезпечити створення форума для вивчення засобів
подальшої лібералізації торгівлі між країнами-учасницями. Прикладом може
служити послідовна політика Канади, направлена на прискорення зниження тарифів
на деякі види товару. Крім того, робочі групи і комітети НАФТА створюють арену
для обговорення спірних питань, вільну від політики, і, використовуючи
обговорення проблем на ранній стадії їхнього розвитку, допомагають уникнути
процедур вирішення суперечок. В нинішній час більша частина торгівлі, що
здійснюється в Північній Америці, відбувається в відповідності з ясними,
чіткими і тривалими нормами ,що встановили НАФТА і Всесвітня організація
торгівлі (ВТО). Однак, незважаючи на це, в сфері торгівлі подібного масштабу
незмінно виникають спірні питання. При виникненні подібних ситуацій НАФТА
виступає за дружнє вирішення спору між державами, чиї інтереси були порушені, з
допомогою комітетів і робочих груп НАФТА або інших консультативних органів. В
випадку якщо взаємоприйнятне рішення не буде знайдене, НАФТА передбачає швидке
і ефективний розгляд проблеми групою експертів. Адміністрування положень НАФТА,
зв'язаних з вирішенням суперечок, покладене на канадську, американську і
мексиканську національні секції
Секретаріата НАФТА. В перші дев'ять місяців 1996 - 97 фінансового року Секретаріат призначив 14 розглядів групами експертів в відповідності з Главою
19 Угоди і один арбітражний розгляд
згідно Главі 20. В 1996 були прийняті вісім рішень групою експертів згідно Главі 19 і
один звіт групи експертів згідно Главі 20.
Двадцята глава Північноамериканської
угоди про вільну торгівлю встановлює
інституціональний механізм і процедуру вирішення суперечок. На кінець 1996 року
в відповідності з цією главою були
проведені 11 консультацій по 10 випадкам, один з яких був переданий для арбітражного розгляду.
В чотирнадцятій главі додатково
застерігаються спеціальні процедури для розгляду будь-яких суперечок, що
стосуються фінансових послуг. Ґрунтуючись на Канадсько - американській угоді
про вільну торгівлю (FTA), НАФТА включає в себе (в Главі 19) унікальну систему
розгляду експертами, яких надають дві країни, національних рішень з питань
антидемпінга і компенсаційного мита, замінюючи завдяки цьому юридичний
розгляд кожної з трьох країн.
З часу прийняття НАФТА надійшло вже 73 запита на розгляд питання групою
експертів, у відповідності з Главою 19 Угоди. Що ж стосується вирішення питань,
пов'язаних з інвестиціями, НАФТА
використовує процедури 'змішаного" арбітражу між інвестором, чиїм
інтересам завдана шкода, і зацікавленим урядам, ґрунтуючись на загальних процедурах
встановлених канадськими угодами про
захист іноземних інвестицій і Світовим
банківським центром врегулювання суперечок, пов'язаних з інвестиціями. НАФТА також вимагає від
національних агентств поваги до принципів справедливості і чесності. На
національні секції НАФТА покладена відповідальність і за вирішення суперечок по
іншим угодам про вільну торгівлю, укладених цими країнами не в рамках НАФТА.
Так, ще в 1997 році на канадську секцію Секретаріату НАФТА була покладена
відповідальність за адміністрування процесу вирішення суперечок згідно з Главою
8 канадсько-ізраільскої угоди про вільну торгівлю, і така ж відповідальність по
канадсько-чілійській угоді про вільну торгівлю. НАФТА створювалася як угода,
направлена назовні, потенційно розрахована на розширення за рахунок приєднання
до неї нових учасників. Країни, що вже
перебують в НАФТА, в загальному,
дотримуються тієї позиції, що членство в НАФТА повинно бути відкритим для всіх країн, що висловлюють
бажання приєднається до Угоди і здатних прийняти на себе зобов'язання продавця,
що покладаються на них, включаючи паралельні угоди з питань праці і
навколишнього середовища. Вже починаючи з 1994 року почалися розмови про приєднання Чилі до НАФТА, хоча офіційні
переговори з цього питання почалися
тільки в червні 1995 року, і ці реальні кроки до розширення складу учасників
Угоди відразу же отримали як прибічників, так і супротивників. Представники
перших, як в Канаді так і в США апелювали до того, що більш тривкі економічні
зв'язки з Чилі створять більше можливостей для торгівлі і інвестицій на цьому
ринку, що характеризується високими темпами росту. Любимим висловлюванням
партії прибічників приєднання Чилі стали слова, вимовлені Френком Хердом ще в
1884 році: 'Кожний долар, на який росте ціна
внаслідок покращених тарифів, означає день рабської праці, а години непотрібної роботи, що
вимагається для цього, крадуться з
безцінного часу, призначеного на виконання особистих обов'язків кожного."
Комментариев нет:
Отправить комментарий