НАФТА 3

Не дивлячись на економічні зміни, що були необхідні Мексиці в результаті фінансової кризи в грудні 1994 року і його наслідків, канадський експорт в Мексику зріс на 5.4% і досяг 1.1 мільярду доларів США в 1995 році, довівши показник двосторонньої торгівлі майже до 6.5 мільярдів доларів США. Експорт в Мексику зріс ще на 5.3% в 1996 році, а двостороння торгівля збільшилася  на 10.4%, що склало більш 7.2 мільярдів доларів США. До 1996 року обсяг двосторонньої торгівлі між Канадою і Мексикою в два рази перевищив рівень торгівлі зареєстрований в 1992 році.

       Триваючі  зусилля Мексики, направлені на лібералізацію її ринку. В особливості в сферах енергетики, банківської справи, телекомунікацій і транспорту, продовжують відкривати перед експортерами з Канади і США  нові можливості. З розвитком і підсиленням мексиканської економіки, попит на товар і послуги буде зростати, і партнери Мексики по НАФТА цілком здатні задовольнити ці потреби. Значення двосторонньої торгівлі в сфері послуг (таких як туризм, вантажні перевезення) між Канадою і США зросли на 71% з 1988 року. НАФТА поширила обсяг сфер, що підпадають під цю угоду, у порівнянні з канадсько-американською угодою про вільну торгівлю і включає в себе практично всі аспекти зовнішньої торгівлі в сфері послуг. В період трирічного періоду, що закінчився 31 грудня 1996 року, експорт канадських послуг в США зріс на 16.9%, в той час як імпорт з США збільшився на 11.3%. В 1996 році експорт канадських  послуг в США і Мексику збільшився лише трішки, в деякій мірі знизивши традиційний для Канади в цьому секторі дефіцит. Найбільш швидко розвиваючимся компонентом торгівлі в сфері послуг є області комп'ютерних і інформаційних послуг, де існує  високий ступінь спеціалізації. Фактично, двостороння торгівля між Канадою і США в сфері інформаційних послуг стала однією з самих швидко розвиваючихся в світі. Експорт в США також збільшився в таких областях як засоби комунікацій, архітектура, інженерні і інші технічні послуги, менеджмент і рекламні послуги.

       Не дивлячись на те, що торгівля в сфері послуг знаходиться на стадії підйому, на неї припадає лише 14% загальної торгівлі товаром народного споживання, але, враховуючи важливість тієї ролі, яку послуги грають в ВНП Канади (на них припадає майже дві третини), а також швидке зростання секторів послуг в країнах НАФТА, можна очікувати зростання обсягу торгівлі в цій сфері.

       Значні кроки були вжиті країнами-членами НАФТА в сфері       лібералізації торгівлі за допомогою зниження тарифів. Закладення північноамериканської угоди про вільну торгівлю не вплинуло на ті положення канадско-американської угоди про вільну торгівлю, згідно яким практично всі тарифи між США і Канадою повинні були бути зняті до 1 січня 1998 року. В відношенні ж торгівлі між Мексикою і Канадою, практично всі тарифи повинні будуть зняті до 1 січня 2003 року. Крім того, НАФТА дасть можливість прискореного зняття тарифів за угодою зацікавлених країн. Цей процес залежить від промислового розвитку і включає в себе       відкриті обговорення за участю споживачів та інших зацікавлених сторін, шляхом чого розгляд питання про зниження тарифів ґрунтується на підтримці зацікавленого сектора промисловості.

       Попередньо отримані цифри і дослідження показують розмір впливу,  який виник завдяки зниженню тарифів, згідно FTA і НАФТА, на темпи росту торгівлі. Канадський експорт в США зростав швидше, як в грошовому виразі, так і в обсязі, в секторах, лібералізованих згідно FTA і НАФТА (т. б. промислове машинобудування, текстиль, споживчі товари), ніж в секторах, де тарифи вже були низькими або дорівнювали нулю. Імпорт з США відображує подібні тенденції (в особливості в таких областях як виробництво одягу, харчових продуктів і напоїв, меблів, транспортного обладнання і товарів домашнього вжитку).

        В ціновому виразі з 1988 по 1995 рік канадський експорт в США товару, який підлягає лібералізації згідно FTA і НАФТА, зросло приблизно на 140 відсотків, якщо брати за 100 відсотків       зростання експорту в цілому. Імпорт товару такого роду з США       зріс майже на 100 відсотків. В той час як загальний обсяг імпорту збільшився на 75 відсотків.

       НАФТА значно підвищило привабливість Канади для іноземних інвесторів, водночас забезпечуючи канадцям більше можливостей  здійснювати вкладення в економіки партнерів за угодою. Положення угоди забезпечують інвесторам значну впевненість і стабільність в прийнятті рішень тим, що гарантують справедливе,  прозоре і недискримінуюче відношення до інвесторів і їх  інвестицій на всій території зони вільної торгівлі. Вклад НАФТА в підвищення продуктивності, основане на зростанні конкуренції і кращих стартових цінових показниках, також викликав збільшення капітальних вкладень в Канаді. Сумарний показник прямих іноземних інвестицій в Канаду зріс на 8.7 відсотків в 1994 році, 9.3 відсотків в 1995 році і 7.4 відсотків (що склало180 мільярдів доларів США) в 1996 р. Значно збільшилися інвестиції в сфері фінансових послуг, транспортного і автомобільного обладнання, хімічної промисловості, енергетиці, засобах комунікацій, харчовій промисловості. Канадська статистика повідомляє, що в 1996 році Канада є третім по величині одержувачем прямих інвестицій від інтернаціональних компаній, на що прийшлося 12 мільярдів доларів прямих  інвестицій з різноманітних джерел. Іноземні інвестори провели фінансування значної частини своїх інвестицій з допомогою реінвестування прибутків, отриманих в Канаді, переваги чого       випробували на собі всі канадці. До кінця 1996 року 87 відсотків прямих іноземних інвестицій прийшлося на канадські дочірні компанії. США продовжують залишатися найзначнішим іноземним інвестором в Канаді і найбільшим реципієнтом прямих інвестицій з Канади, на що прийшлося більше половини всіх вихідних канадських інвестицій. Підписання НАФТА призвело до більш значних змін в русі капіталу між Канадою і Мексикою. Канадські інвестиції в Мексику значно збільшилися, концентруючись в таких сферах як гірничодобувна промисловість, банківська справа і телекомунікації, в той час як спостеріганні мексиканські інвестиції в Канаду, хоча і носять постійний характер, але все ще значно відстають в розмірах.

       Таким чином, очевидний позитивний ефект  НАФТА на економіку Канади та її партнерів по НАФТА, але вплив цієї угоди       на ситуацію в Канаді знайшов своє відображення і у  внутрішньополітичному житті країни, зокрема в квебекському питанні. Політики, що виступають за відділення Квебеку від федерації, заявляли, що незалежний Квебек зможе приєднатися до Північноамериканскої угоди про вільну торгівлю по виконанню усього лише декількох формальностей. Цим вони ігнорували заяву американського представника про те, що США будуть розглядати виділення одного з суб'єктів федерації Канади як можливість для       перегляду НАФТА. Подібні коментарі вже висловлювалися напередодні референдуму 1995 року багатьма американськими високопоставленими чиновниками, але в 1997 році було висловлене  нове попередження про те, що США розраховують у випадку відділення Квебека перезаключити угоду з частиною, що залишалася Канаді, ґрунтуючись на тому, що зміняться основні умови НАФТА. Юридично підстава для цього існує, але  крім того не варто забувати що в ситуації з НАФТА думка американського Конгресу інколи буває досить важливою. Таким чином, вихід Квебеку з Канади здатний погіршити економічне положення не тільки самої провінції, а й країни в  цілому. Цей момент не міг вислизнути з-під уваги як прихильників сепаратизму в Квебеку, так і федералістів. Будь-який  перегляд НАФТА дасть можливість США знову диктувати свої   умови, бо членство в НАФТА буде більш необхідним Канаді і Квебеку, ніж іншим учасникам НАФТА. Американці, можливо, захочуть скасувати деякі існуючі обмеження, такі, наприклад, як обмеження, що накладаються в Квебеку на англомовні фільми, будуть  наполягати на нових угодах, що зачіпають сільське господарство і т. д. Але навіть якщо Квебек і зможе домогтися включення в  склад НАФТА уникнувши величезних поступок, економічне його положення може погіршитися бо Канада, вірніше інші її провінції, які є основними торговельними партнерами Квебеку, буде  іноземною державою і звичайно, доступ Квебеку на її внутрішній ринок зміниться. Шанси на заключення особливої угоди між Канадою і Квебеком незначні, бо, згідно положенням НАФТА, надання будь яких  економічних переваг однією країною-членом НАФТА інший, автоматично розповсюджується на інших учасників Угоди. Подібні перспективи ніяким чином не можуть скидатися з рахунку ані сепаратистами, ані федералістами, і, певно, усвідомлення можливості економічного програшу охолодить  пил найбільш ярих прибічників виходу Квебеку з складу Канади.

 

Час, який пройшов з моменту заключення НАФТА (Північноамериканської Угоди про вільну торгівлю) ніяким чином не зменшив накал  пристрастей дебатів на цю тему і не зміг з'єднати два кінця прірви, що поділила прихильників НАФТА і її супротивників в 1993 році. Це в основному зумовлене тим, що полеміка з приводу НАФТА, як раніше так і зараз зачіпає значно більший спектр  питань ніж просто торгівля між США, Мексикою і Канадою. З цією угодою більшість жителів цих країн пов'язують надії і тривоги, що має відношення до глобалізації економіки. Вплив і результати дії НАФТА на економіку Канади надзвичайно важко виміряти через деякі причини. По-перше, ВНП Канади значно перевищує ВНП Мексики, тому торгівля з цією країною приречена бути одним з багатьох факторів, що виявляють вплив на загальну картину зовнішньоторговельних зв'язків Канади. По-друге, ще до укладання угоди, йшла активна торгівля між Канадою і її сусідами по регіону, таким чином НАФТА не зробила революції в їх відношеннях, а лише призвела до зниження тарифів. По-третє,       незабаром після вступу НАФТА в чинність, в економіці Мексики       почався спад. Прибічники Угоди і, в першу чергу, адміністрація       Клінтона, переконливо доводять, що НАФТА в значній мірі      пом'якшила вплив економічного спаду в Мексиці на американо-мексиканську торгівлю. Сам президент Клінтон в листі до Конгресу заявив: 'НАФТА  сприяла швидкому виходу Мексики з глибокого економічного спаду, що дозволило цій країні продовжити демократичні перетворення в історичних розмірах." Опоненти, не маючи можливості заперечити це, обвинувачують НАФТА в тому, що вона підштовхнула Мексику до прийняття і проведення тієї самої політики, що і стала причиною спаду в економіці цієї країни. Однак, твереза оцінка фактів дозволяє вважати що подібна заява є явним перебільшенням. В цілому, хоча НАФТА, остаточно не виявила того       згубного ефекту, що завбачували його супротивники, але і не      принесло тієї величезної користі, яку обіцяли його прибічники,      результати досягнуті чотири роки згодом після заключення  угоди можна повністю оцінювати як позитивні. Канада є  торговельним партнером США номер один, Мексика також входи т в першу десятку. На обох сусідів Канади по регіону припадає одна третина світової торгівлі цієї країни. Такі торговельні відношення забезпечують споживачам цих трьох країнах товар по конкурентним цінам, а експортні галузі промисловості забезпечують робочі місця, зарплата на яких вище середньої.

       Однак супротивники НАФТА продовжують наполягати на тому, що торгівля такого роду і інвестиції за кордон позбавляють США і       Канаду робочих місць. Вони висловлюють припущення, що НАФТА і глобалізація в цілому, призводить до зниження рівня заробітної       плати, особливо для низькокваліфікованих робітників. Повного рішення цієї дилеми ще не знайдене, однак серед  варіантів. Що можуть допомогти знайти вихід, акцент варто б зробити на навчальні курси і, в довгостроковому плані, підвищення рівня початкової і середньої освіти. Обмеження ж торгівлі не зможе призвести до підвищення добробуту ані низькокваліфікованих робітників, ані інших прошарків. Навіть Сполучені Штати Америки, на долю яких припадає 25% світової економіки і усього 5% (з тенденцією до зменшення) населення земної кулі, будуть не в змозі зберегти свої стандарти рівня життя, якщо не продовжувати збільшувати експорт і шукати нові ринки. НАФТА в цьому плані вже довела свій успіх. Вона, наряду з Угодою по інформаційним технологіям, Угодою ВТО по телекомунікаціям, 22 секторальним торговельним угодам і більш ніж 170 іншими торговельними угодами, призвело до зростання реального валового експорта Канади на 37% з 1993. Своїм  зростанням канадська економіка на одну третину зобов'язана експортним показникам, що зросли в три рази швидше, ніж відповідні показники по валовому доходу. Таким чином інтереси націй американського континенту закликають робити ставку на розвиток і розширення НАФТА.